Древня обитель, що веде свою історію з ХІ століття, розташувалася на березі річки Корчик. Двічі монастир руйнували: спочатку монголо-татари в ХІІІ столітті, а в ХV – кримські татари. У середині ХVІІІ століття святиня майже 50 років перебувала під владою католиків. Але кожного разу після занепаду за допомогою корецьких князів та місцевих жителів черниці відновлювали життя обителі і вона розквітала у подвигах послуху і молитви.
Сучасна архітектурний комплекс монастиря сформований у ХVІІ- ХVІІІ століттях. Головною домінуючою спорудою є Троїцький собор з двома боковими вівтарями на честь Успіння Божої Матері та преподобного Іова Почаївського, який, до речі, відвідував обитель. До собору прибудовані келії з трапезною і тепла церква на честь Іоанна Хрестителя. На території монастиря також знаходиться могила Анни Андро - нареченої російського поета Олександра Пушкіна, яка жила неподалік Корця і опікувалася монастирським сирітським притулком. Триярусну монастирську дзвіницю було зведено в 1905 році в ознаменування початку ХХ століття.
У радянський період Корецька обитель була одним з 9 монастирів України, які не закривалися богоборчою владою. Але у черниць відібрали землю та декілька монастирських будівель, а у 1939 році закрили Воскресенський скит, перетворивши його на базу заготзерна.
Головною святинею обителі, до якої постійно линуть численні прочани, є чудотворна Корецька ікона Божої Матері “Споручниця грішних”. Свою назву ікона отримала від напису на окладі „Я Споручниця грішних до Свого Сина...”. До ХVІІ століття це була родова ікона корецьких князів та йменувалася „Благодатною”, бо постійно надавала свою благодатну допомогу княжій родині, а потім і сестрам обителі та богомольцям.
Але захист Цариці Небесної знадобився і самій святині. Сталося це у наш відносно спокійний час. У 2002 році святотатці намагалася викрасти ікону з монастиря. Їм вдалося здерти дорогоцінну ризу, але ікона не зрушила з місця. Дуже швидко, стараннями сестер, віруючих та духовенства, рани на іконі було вилікувано, і чудотворний образ знов став доступним для поклоніння. Але біль та смуток лишилися в серцях сестер Корецької обителі.
Сьогодні монастир в черговий раз переживає розквіт. У 1988 році до свята 1000-ліття хрещення Русі влада повернула обителі двоповерховий корпус, де розташувався музей монастиря, бібліотека, медпункт, стоматологічний кабінет та готель для прочан. У 1990 році обителі було передано приміщення монастирської школи, де тепер працює Недільна школа. З середини 90-х років при обителі діє регентська школа, яка готує майбутніх регентів парафіяльних хорів.
Славиться Корецька обитель майстринями золотого шитва, які зберігають древню традицію церковного вишивання. Відроджується і монастирське господарство. Черницям надали в користування 20 гектарів землі, завдяки яким сестри утримують не тільки обитель та школи, а й щодня годують численних прочан.
Прикрасою монастирського двору є пасіка, де навіть вулики виготовлені у вигляді храмів. Так в Свято-Троїцькому монастирі поєднується служіння Богові у молитві та чернечій праці заради Христа та в славу Божої Матері. |
