 | | |
Будівництво собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці розпочалося в Одесі 1855 року, а через чотирнадцять років 13 квітня 1869-го храм було освячено. Одеський Успенський собор на той час був одним із найбільших храмів по всій Російській імперії. Висота його дзвіниці сягає 56 метрів, а всередині можуть розміститися понад п’ять тисяч осіб. Крім верхнього Успенського храму, собор має ще нижній – освячений в ім’я святителя Миколая Мирлікійського.
1932 року після того, як радянська влада зруйнувала місцевий кафедральний собор, Успенська церква стала кафедрою правлячих архієреїв Одеської єпархії. Але богослужіння в храмі тривало недовго: наприкінці 30-х років влада закрила його. Так простояв храм до Великої Вітчизняної війни, коли бомбою було пошкоджено центральну баню собору. Жителі Одеси відремонтували купол, і з того ж часу відновилися і богослужіння, що не припиняються і донині.
У стінах Успенського собору знаходиться головна святиня православного півдня України – Касперівська ікона Божої Матері. Історія цього образу цікава: він був родинною реліквією поміщиків Касперових із Херсонського повіту. Одного разу хазяї помітили, що уже досить темна від часу ікона раптом оновилася. Згодом від неї стали творитися й інші чудеса. Коли 1854 року під час Кримської війни об’єднаний флот Англії, Франції, Туреччини та Італії блокував Одесу, віруючі одесити з надією, що Богородиця їм допоможе, принесли Касперівську ікону в оточене місто. Перед чудотворним образом молилися вдень і вночі, а на свято Покрови архієпископ Одеський Інокентій (Борисов) у присутності багатьох городян відправив перед нею молебень. Увечері того ж дня флот, що тримав місто в облозі кілька місяців, відступив від Одеси.
Відтоді Касперівський образ вважається заступником усього одеського Причорномор’я. Свято Касперівської ікони Пресвятої Богородиці відзначається за новим стилем 12 липня. Цього дня до Успенського собору, де зберігається нині ікона, приїздять тисячі віруючих з усіх куточків православного світу, щоб вклонитися чудотворному образу та попросити у Пречистої Діви Її небесного заступництва.
Християнська віра та благочестя були незмінними супутниками Одеси від самого її заснування наприкінці XVIII ст. Разом із першими великими громадськими спорудами у місті зводилися і православні храми. І Покров Пресвятої Богородиці ніколи не залишав цієї приморської оази. Богородиця захищала місто не лише в періоди воєнних лихоліть, але й у післявоєнні часи, коли віруючі змушені були постійно відстоювати свої права.
Нині Одеса – це в першу чергу морські ворота нашої держави. Тут знаходяться найбільші пасажирський та вантажний порти України. За останні півтора десятиліття місто поступово відроджує свої храми та монастирі, зруйновані в атеїстичний період. Серед відроджених святинь найбільшими є Архангело-Михайлівський жіночий та Свято-Іверський чоловічий монастирі.
Справжнім символом духовного відродження причорноморського краю стало повернення із небуття історичного кафедрального храму Одеси – Спасо-Преображенського собору. Стертий з лиця землі на початку 1930-х років, сьогодні цей Дім Божий знову прикрашає одну з центральних площ міста, якій віднедавна повернули її історичну назву – Соборна.
А довгі десятиліття, коли більша частина православних святинь Одеси перебувала у занепаді, православне життя цієї південної Пальміри було зосереджено навколо храму на честь Успіння Богородиці. У різні роки його гостями були Предстоятелі більшості Церков православного світу. Тут відбувалися канонізації подвижників віри ХІХ та ХХ ст., які звершували своє служіння на одеській землі.
У страшні воєнні роки та протягом неспокійних десятиліть релігійних переслідувань Успенський собор був для віруючих одеситів тим ковчегом спасіння, у якому вони завжди могли сховатися від житейських бурь та негараздів. І сьогодні цей храм, як і раніше, продовжує виконувати цю високу місію. Завдяки святиням, що знаходяться у стінах Успенського собору, він завжди є місцем масового паломництва. І Божа Матір усіх тут приймає і допомагає їм у їхніх проблемах. Будемо ж сподіватися, що молитвами Пресвятої Богородиці православна віра на Одещині і надалі буде відроджуватися та міцніти. |
